Оля, 43 - 2 ноября 2008 00:55

сонячний день … з родзинкою легенького дощику пролетів дуже швидко … весь час я метушилась, кудись поспішала … але … завжди «але» …
сьогодні відвідали рідних, яких вже не має з нами … я знову сумувала … окремі спогади є сильнішими за все, що в мені …
колись я писала …

тут …
тут … завжди так тихо-тихо … лише чути шепіт вітру … розмови квітів … шелест дерев …
тут … можна бути собою … говорити, говорити, говорити, бо тебе й так не почують …
тут … тебе, напевне, точно, зрозуміють …
тут … відразу стільки спогадів …
тут … слів, які б ти так хотіла почути сьогодні… завтра … вже не почуєш …
тут …

надобраніч!
Нехай Вас поблагословить Бог!

• 
• 
•