Оля, 43 - 17 октября 2008 00:10

НЕПОТРІБНИЙ ШНУРОЧОК
Був собі колись бавовняний шнурочок, який почувався непотрібним. «Я надто слабкий, щоб бути шнуром, - скаржився. - Я недостатньо гарний, щоб мене використати для створення гобелена чи навіть для гаптування. Ах! Якби я був золотою ниткою..., оздобив би одяг архиєпископа. Я невдаха! Нікому я не потрібен. Нікому не подобаюсь, навіть самому собі!»
Зіщулившись на кріслі, слухав сумну музику і постійно почувався самотнім.
Одного дня почула його грудочка воску і сказала: «Не впадай у відчай, малий бавовняний шнурочку. Маю ідею: зробімо щось разом! Звісно, не можемо стати великою свічею, яку поставлять на вівтарі або в залі. Ти надто короткий, я важу замало. Однак можемо стати свічечкою, що подарує трішки тепла й світла. Краще освітлювати й обігрівати хоча б трохи, аніж бути в темряві та скиглити».
Бавовняний шнурочок охоче погодився.
У поєднанні з вощиною став свічечкою, котра світила в темряві і дарувала дрібку тепла. Почувався щасливим!

[B][I]Хто знає, скільки бавовняних, надто коротких шнурочків є у світі. Мають знайти грудочку воску, щоби стати щасливими.[/I][/B] (с) Бруно Ферреро

p.s.
... ніби про мене написано ...
... дивно ... але я починаю переосмилювати окремі моменти свого зовсім короткого життя ... стати щасливою?! ... так! ... але чи не щаслива, Олю, ти зараз ... напевне, щаслива!!! ... однак ти не віриш у своє щастя ... тому що до кінця не розумієш що є тим щастям для тебе?! ... бажання ... мрії ... нав*язані зовнішнім світом інколи повністю виводять з колії ... чи не так? ... так! ...
... одне, що можу сказати на даний момент ... жити - означає жити для інших ... всі ми живем один одним ... і хоч інколи цей теплий вогник ... доброти ... розуміння ... співчуття ... додає нам сили у житті ...
... подумайте, що може дати одна людина іншій, окрім краплі тепла? ... що може бути більш цінним за це тепло? ...
... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

• 
• 
•