Оля, 43 - 9 октября 2008 12:01

"Легко заспокоїти людський голод, дати вбогому одяг і помешкання. Набагато важче знайти відповідь на жахливу самотність, на пустку в серці. Коли я забираю когось із вулиці, даю миску рису, кусень хліба, - заспокоюю голод. Але когось, хто почувається відкиненим, відсуненим на маргінес, не любленим чи навіть переслідуваним, хто виключений із спільноти - таку форму нужди й голоду важко заспокоїти. Останнім часом я щораз більше переконуюсь в тому, що найбільше лихо, якого може зазнати людина, полягає в почутті опущеності". Слова Мати Терези.

p.s. ... на даний момент ... просто ... мовчання ... слухання свого серця ... відчуття ... ... ...

... скинула ці слова кільком особам в асю ... отримала відповідь: Оля, це дуже гарні слава, і, впринципі, це правда життя!! АЛЕ НЕ НАЛАШТОВУЙ СЕБЕ НА ТАКИЙ НАСТРІЙ!!!

... я не налаштовую ... просто якось в контексті воно сьогодні звучить ... це говорить серце ... а воно ніколи не обманює ...

Якось дивно у мене змінюється настрій?
Життя знову викидає свої хвилі i змиває мої плани, мpiї i бажання в круговерть
Інколи трапляється таке, що настрій не може підняти
Все, що мені так подобається,
Все, що так близьке мені на даний момент ...

• 
• 
•