Оля, 43 - 8 октября 2008 12:43

сьогодні середа ... вівторок позаду ... все здається добре ... біль минула ... я знову була на службі в костелі Св. Антонія ... мені дуже-дуже добре там ... про що повторюю знову і знову ...

вчора ввечері думала щось тут написати, але не могла зібрати думки до купи ... чомусь роздумувала про Ангелів?! ... цікаво ... мій Ангеле - ти поруч??? ... але чому ж ти так далеко? ... чому ти не чуєш мене? ... знаю чуєш ... просто нічого тобі мені сказати, напевне, зараз ...

я ... знову ... перегортала сторінки свого щоденника ... хочеться інколи відтворити те ... що було ... незважаючи на те, приємне воно чи не зовсім ...
... колись я писала (лютий, 2008): я втомилась од вічних проблем, бо вони не скінчаться ніколи, а життя непомітно мине ... я ніколи не бачила у собі нічого хорошого і цінного ... причина всіх втрат і негараздів точно у мені ... відчуваю свою нікчемність і нікомунепотрібність ... я така як є ... я постійно втікаю від себе і наприкінці все одно приходжу туди, звідки втекла ... хммм, цікаво чи зараз я думаю так само ... напевне так ... щось в мені говорить про це завжди ...

... я живу і я мрію ... хіба можна в нашому житті не мріяти? ... а про що думати??? ... про наші проблеми?? ... нецікаво ... про наші турботи??? ... банально ... хочеться лиш мріяти, а про що мріяти? ... мріяти про те, щоб наше життя стало краще? ... чи мріяти про те, що і так ніколи не збудеться??? ... в кожного з нас є своя нездійснена мрія, з якою ніхто з нас ніколи не поділиться і яка так і залишиться нездійсненною ... банально, але це факт ... ми боїмося розкриватися для інших, боїмося, що нас не так зрозуміють, що про нас погано подумають, ми боїмося жити... нам залишається тільки одне - жити і мріяти ... жити і мріяти ...

p.s. ... хочу в парк!!! ... хочу послухати шум вітерця ... хочу почути шелест листя ... хочу відчути присмак ... ... ...

• 
• 
•