Оля, 43 - 23 сентября 2008 01:15

відчуваю що мені потрібно говорити не залишатись на одинці сама з собою тоді відчуваю що все відбувається у правильному русі йшла ввечері додому по вулиці раділа що крапав дощик усміхалась люди цього не розуміли насуплено споглядали за мною хотілось весь час іти іти і не оглядатись але

сьогодні прийшла до висновку хоча і не тільки сьогодні що мене не сприймають оточуючі такою як є або це моя хибна думка у мене безліч почуттів багато того що можу подарувати кожному сказала другу цікаво якби ми з тобою по-іншому зустрілись у асі ти б зі мною напевне не говорив а він мені на те ти що я з тобою говорив би цілий місяць і того було б мало розсмішив вражає простота відкритість щирість доброта людини чомусь саме таких людей мені зустрічається мало можливо я їх не бачу? але вірю та сподіваюсь що світ величезний багатий на людей позитивних тому радію коли хтось може щиро мене здивувати просто поговорити підтримати зрозуміти відчути мене з середини дякую новим старим друзям всім хто читає цей текст

• 
• 
•