Наверх
Оля, 43 - 11 сентября 2008 00:29
Все
Отредактировано:11.09.08 00:32
здається зараз я – не я … це НЕ Я … точно … однак, завжди залишаю час на вагання, заперечення собі … все можливо!!!!
стільки всього … я зовсім не встигаю … переконую себе, що це тільки миті мого життя … і вони як хмаринки швидко пропливуть … змінять одну одну … вітер їх швидко роздмухає …
якось ця осінь вже повністю взяла мене у свій полон … у свої тенета …міцно мене обняла і не відпускає …
обіцяла собі, обіцяю щодня, щомиті, що ВСЕ буде НЕ ТАК … і що??? … останнім часом не здатна відповідати на запитання, які задаю собі сама … дивно … чому?
працюю над здійсненням своїх мрій … на скільки це виходить …
у вівторок один добрий лікар сказав … найкращим варіантом було б для вас за три місяці вийти заміж … це буде ідеально у вашому випадку … відверто, посміхнулась … він поглянув на мене і запитав … хіба це важко???? … ідеально вийти заміж за три місяці … це він повторив з десяток разів … я вже й не знала що йому відповідати … в кінці він сказав … я жартую, але в моєму жарті 99,9% правди … з усмішкою на устах вийшла від нього … сьогодні цілий день на роботі жартувала, що виставлю оголошення: шукаю чоловіка … розгляну усі пропозиції … ніхто мені не вірив … що напишу тут таке … а що робити, як треба?! …
цього вівторка знову були на службі в костелі Св. Антонія … не зважаючи на те, що день був дуже важким … вечір був дуже спокійним та гарним … не знаю чому, до кінця не можу зрозуміти, чим мене притягує цей костел … дуже подобаються проповіді … спів під орган … якось саме там … в цьому місці почуваюсь захищеною … серце наповнюється вірою … вірою в те, що все в цьому житті можна подолати …
ось таке життя … йтиму … тиша навколо … купа незавершених справ … маленькими кроками крокуватиму за покликом своєї мрії …
Добавить комментарий
Комментарии: 6
Слухай, ти - це ти, ніхто інший, окрім тебе, і так буде завжди. Тут краще ставити питання: чи в даний момент ти є тою особою, якою хочеш бути? Чи співпадає реальне з бажаним? Чи насправді твої дії відповідають твоїм думкам/мріям?
Навіщо тобі "стільки всього.."? Всього не охопиш, я думаю, треба визначитися, що тобі справді цікаво, а на що не варто тратити своє життя. Бо багато речей/справ у нашому житті насправді не мають жодного значення, лише відбирають енергію і час. Не намагайся все встигнути, краще переглянь список "всього". Зупинися, озирнись навколо, стань вільною від усіх справ. Піднесись над ними. Я наприклад, коли у мене завал по роботі, годину або і більше не роблю нічого, просто не думаю ні про що, звільняюсь від всього, що мене тривожить. А тоді рішення приходять самі по собі.
"… переконую себе, що це тільки миті мого життя … і вони як хмаринки швидко пропливуть … змінять одну одну … вітер їх швидко роздмухає …" - оті миті твого життя насправді і складають все твоє життя, і справді, вони як хмаринки швидко пропливуть. Подумай, чи варто отак просто переконувати себе, що життя промайне повз тебе? Може краще постаратися ті маленькі миті життя прожити якнайкраще, як це тільки можливо у даній ситуації, так, наче останні миті?
Обіцянка, що ВСЕ БУДЕ НЕ ТАК, мені здається, ні до чого не приведе. Набагато краще запитати себе: ЯК? Як я хочу, щоб все було? Бо коли будеш знати, що ти хочеш, то досить просто зможеш окреслити шляхи, якими можна досягнути свого. І ти досягнеш цього.
То я кажу з власного досвіду, бо колись стикнувся з такою ситуацією, що моє життя не влаштовувало мене, і я теж обіцяв собі, що все буде не так.... аж доки до мене не дійшло, що я не знаю, ЯК я хочу жити.. Так дивно було. Я ще й досі до кінця не окреслив собі того, яким я хочу стати, як я хочу жити, але головні моменти начебто уяснив.
Те ж і стосується про супутника життя.
Для того, щоб знайти, маєш знати, що шукаєш. Якщо будеш знати і шукати - то обов"язково знайдеш!
Успіхів!
Показать ответы (3)
Навіщо тобі "стільки всього.."? Всього не охопиш, я думаю, треба визначитися, що тобі справді цікаво, а на що не варто тратити своє життя. Бо багато речей/справ у нашому житті насправді не мають жодного значення, лише відбирають енергію і час. Не намагайся все встигнути, краще переглянь список "всього". Зупинися, озирнись навколо, стань вільною від усіх справ. Піднесись над ними. Я наприклад, коли у мене завал по роботі, годину або і більше не роблю нічого, просто не думаю ні про що, звільняюсь від всього, що мене тривожить. А тоді рішення приходять самі по собі.
"… переконую себе, що це тільки миті мого життя … і вони як хмаринки швидко пропливуть … змінять одну одну … вітер їх швидко роздмухає …" - оті миті твого життя насправді і складають все твоє життя, і справді, вони як хмаринки швидко пропливуть. Подумай, чи варто отак просто переконувати себе, що життя промайне повз тебе? Може краще постаратися ті маленькі миті життя прожити якнайкраще, як це тільки можливо у даній ситуації, так, наче останні миті?
Обіцянка, що ВСЕ БУДЕ НЕ ТАК, мені здається, ні до чого не приведе. Набагато краще запитати себе: ЯК? Як я хочу, щоб все було? Бо коли будеш знати, що ти хочеш, то досить просто зможеш окреслити шляхи, якими можна досягнути свого. І ти досягнеш цього.
То я кажу з власного досвіду, бо колись стикнувся з такою ситуацією, що моє життя не влаштовувало мене, і я теж обіцяв собі, що все буде не так.... аж доки до мене не дійшло, що я не знаю, ЯК я хочу жити.. Так дивно було. Я ще й досі до кінця не окреслив собі того, яким я хочу стати, як я хочу жити, але головні моменти начебто уяснив.
Те ж і стосується про супутника життя.
Для того, щоб знайти, маєш знати, що шукаєш. Якщо будеш знати і шукати - то обов"язково знайдеш!
Успіхів!
Ой! А у Львові падає дощ! Зрештою, він завжди падає, а тому люди у місті дивним чином не похожі на інших людей! А, якщо і блисне ніжне сонечко, то не має у Львові жодної людини, яка б цього не зауважила!
************************************
Стук! Стук! Коли ніжно і легесенько стукаєш у двері, то є надія, що їх відкриють і скажуть "Добрий день". Коли гамселити у двері руками, ногами і щомочі кричати "ВІДКРИЙ", то можна і не дочекатись, що відкриють двері. Падає дощ і чоловік, щоб зігрітись сильно закутується у подол свого плаща, та ще й притримує груди обома руками. Думаю, що душа у нього закрита і кричати до нього не має змісту, не достукаєшся! Раптом із коробки ледь чутно скавуління! Чоловік озирається, прислухається, осанка його міняється і він опускає руки. Через секунду у нього маленька мокра грудочка маленького тільця притискається до його тіла!
************************************
Дивно так! Люди не вміють спілкуватись, хоч Бог дав людині слово. А от маленьке створіння і без слів зуміло врятувати не себе, а душу того чоловіка!
Показать ответы (1)
************************************
Стук! Стук! Коли ніжно і легесенько стукаєш у двері, то є надія, що їх відкриють і скажуть "Добрий день". Коли гамселити у двері руками, ногами і щомочі кричати "ВІДКРИЙ", то можна і не дочекатись, що відкриють двері. Падає дощ і чоловік, щоб зігрітись сильно закутується у подол свого плаща, та ще й притримує груди обома руками. Думаю, що душа у нього закрита і кричати до нього не має змісту, не достукаєшся! Раптом із коробки ледь чутно скавуління! Чоловік озирається, прислухається, осанка його міняється і він опускає руки. Через секунду у нього маленька мокра грудочка маленького тільця притискається до його тіла!
************************************
Дивно так! Люди не вміють спілкуватись, хоч Бог дав людині слово. А от маленьке створіння і без слів зуміло врятувати не себе, а душу того чоловіка!